План-конспект уроку „Захист Вітчизни” Подолання перешкод. Озна­йомлення з елементами єдиної смуги перешкод. Тренування в подоланні окремих перешкод.

План-конспект уроку „Захист Вітчизни” для учнів 10 касу ЗШ№8 м.Світловодська

УРОК  ПФП

Тема : Подолання перешкод. Озна­йомлення з елементами єдиної смуги перешкод. Тренування в подоланні окремих перешкод.

Дата проведення:

03.10.2014року.

Мета:

Навчитися подолати смугу перешкод та окремі види перешкод.

План уроку:

1. Подолання перешкод.

2. Метання гранати в ціль.

3. Ознайомлення з єдиною смугою перешкод і тренування в подоланні окремих пере­шкод.

   1. Подолання перешкод

   Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготов­ки. У цьому розділі поєднано вправи на подо­лання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихованню впевненості у своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості, швидкості в діях і спритності. Кожний юнак повинен знати, що для підготовки функціональних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі

вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною вперед, біг із прискоренням,вправи для різних груп м’язів У русі, а також спеціальні вправи — подолання нескладних

перешкод природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами

керівника, заняття зі зміною напрямку руху і його характеру.

    Вивчаються і тренуються:

•                     стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, у висоту;

•                     перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;

•                     рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, сидячи верхи, за допомогою    стра­хувальних засобів;

•                     вискік — із заглиблень і траншей;метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;

•          спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплексах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.

Перед виконанням вправи (прийому, дії) визначаються вихідне положення, зміст і по­слідовність дій, засіб виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда, наприклад, «Вихідне положення — біля лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бігом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».

Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається ви­конавча команда, наприклад, «Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, грана­тою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю в ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вгору назад, зробити замах, повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, ки­нути гранату з коліна.

Збирання гранат проводиться за командою «Зібрати гранати».

Засоби подолання перешкод:

   1. Пересування по горизонтальному канату Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здійснюється або за рахунок попе­ремінного перехвату руками, коли ноги вільно сковзають по канату або за рахунок згинання в поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук,а потім поперемінного перехвату руками.

    2. Стрибки

  2.1 Подолання перешкоди стрибком на­ступаючи. Виконується після корот­кого енергійного розбігу. Відштов­хуючись ногою і посуваючи тулуб уперед, заскочити на перепону, зі­гнувши махову ногу, не випрям­ляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, стати на неї та про­довжити рух.

  2.2 Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу. Виконується при подоланні перешкод заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі збро­єю вперед, вискочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і від­веденою вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на пере­поні, перенести через неї ліву ногу і застрибнути на неї, подавши плечі і зброю вперед; приземлившись, про­довжити рух.

   2.3 Стрибок у глибину з положення си­дячи.

   2.4 Стрибок у глибину з положення ви­су. Навчитися цих стрибків можна, дотримуючись такої схеми: безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і но­гу; стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

   3. Перелізання

  3.1 Перелізання з опорою на руки за­стосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами,вийти в упор на руки;опертися ногою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіско­чити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

  3.2 Перелізання з опорою на стегно за­стосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергій­ним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною од­ну ногу, сісти на стегно, потім пере­нести другу ногу, не затримуючись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

  3.3 Перелізання з опорою на груди. За­стосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верх­ній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на пере­пону грудьми, нахилити тулуб уперед, упершись долонями однієї руки в пе­репону з протилежного боку та трима­ючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.

  3.4 Перелізання «зачепом». Застосову­ється при подоланні дощатих шта­хетників і стін висотою 2-2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися од­нією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, по­виснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої ру­ки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притисну­ти до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п’ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

 3.5 Перелізання «силою». Застосову­ється при подоланні перепони висо­тою 2-2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштов­хнутися від землі однією ногою і за­скочити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край;ривком підтягнутися на руках і допомагаючи ногами, вийти в упор;нахилитись уперед так, щоб права рука спиралася на перепону з протилежного боку,а ліва залишалася на верхньому краю штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і продовжити рух.              

  3.6 Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи викону­ють удвох: перший — той, хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопив­ся за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зі­гнутої ноги до виходу в упор на пе­репону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з’єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.

  3.7 Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну жердину тримають на опущених ру­ках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.

    Усі методи перелізання вивчаються по­слідовно: спочатку окремо частинами або за допомогою підготовлених вправ, а по­тім у цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні окремих частин при­йому спочатку відпрацьовуються поштовх і на­скок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення — зі­скок і початок руху від перепони.

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Про­лізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулуба вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.

       2. Метання гранати в ціль                                     

   Виконується: з місця із замахом угору назад; з місця із замахом вниз назад.

   Метання гранати у ціль — це складна щодо координації рухів, цілісна вправа, яка потре­бує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.

   Перш ніж починати навчатися метанню гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м’язів плечового пояса, щоб за­безпечити необхідний рівень готовності до ви­конання метальних рухів.

   Протипіхотні гранати метають із місця стоячи, з коліна, з положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.

   Протитанкові гранати метають із-за укрит­тя (стоячи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.

   Спочатку розучується техніка кидка із замахом угору-назад (окремо частинами). Юнаки стають в одну шеренгу, з інтервалами в 2-3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена угору назад ліктем уперед, тіло трохи прогнуте в попере­ку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись правою ногою і нахиливши тулуб уперед, позначають кидок гранати. Після 2-3 повторень частин прийому слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їхню швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.

     Після цього слід перейти до вивчення метання гранати із замахом по дузі вниз на­зад, керуючись запропонованою методикою. Вивчивши прийоми метання, юнаки тренуються в метанні гранат у ціль із різних по­ложень.

     3. Ознайомлення з єдиною смугою перешкод і тренування в подоланні окремих перешкод

   Єдина смуга перешкод, призначена для подолання горизонтальних і вертикальних пере­шкод індивідуально і в складі підрозділу, мета­ння гранат на влучність. За відсутності смуги в навчальному закладі допускається проведення занять на місцевості, дообладнаній перешкодами і мішенями. Така місцевість повинна забезпе­чити подолання окремих природних, штучних перешкод (елементів смуги) висотою до 2 м різними способами (стрибки, перелітання), рух по вузькій опорі на незначній висоті (до 1 м), вистрибування із заглиблень, інші прийоми і дії

    Вправа 9. Загальна контрольна вправа на смузі перешкод.

Виконується без зброї. Дистанція — 400 м. Вихідне положення — стоячи в траншеї: мет­нути гранату масою 600 г із траншеї на 20 м, по цегляній стінці (проломах) або по площі (2,6x1 м) перед стінкою (зараховується пряме попадання); при непопаданні в ціль першою гранатою продовжувати метання (не більше З гранат) до поразки цілі; за непопадання гранати до результату на фініші додається 5 с. Вискочити із траншеї і пробігти 100 м по доріжці в напрямку лінії початку смуги; оббігти прапорець і перестрибнути рів шириною 2,5 м; пробігти проходами лабіринта; подолати паркан; залізти по вертикальній драбині на дру­гий (зігнутий) відрізок зруйнованого моста; пробігти по балках, перестрибнути через розрив і зіскочити на землю із положення «стоячи» з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини й обов’язково торкнутися двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; пролізти у про­лом стінки; зіскочити в траншею; пройти по спо­лучному ходу; вискочити із колодязя; стрибком подолати цегляну стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по щаблях зруйнованої драбини; залізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого моста; пробігти по балці, перестрибнути через розриви і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів шириною 2м, пробігти 20 м, оббігти прапорець і пробігти в зворотному напрямку 100 м по доріжці.

   Примітка. Для подолання кожної пере­шкоди дозволяється не більше трьох спроб. Якщо пропущена будь-яка перешкода, порушено умови подолання перешкод, вправа вважається невиконаною.

 Єдина смуга перешкод

1 — лінія початку смуги; 2 — ділянка швидкісного бігу довжиною 20 м; 3 — рів шириною угорі 2, 2,5 і 3 м, глибиною 1 м; 4 — лабіринт довжиною 6 м, шириною — 2 м, висотою 1,1 м (кількість проходів — 10, ширина проходу — 0,5 м); 5 — паркан висотою — 2 м, товщиною 0,25 м, з похилою дошкою довжиною 3,2 м, шириною 0,25-0,3 м; 6 — зруйнований міст висотою 2 м, що складається з трьох відрізків (пря­мокутних балок 0,2 х0,2 м): перший довжиною 2 м, другий — 3,8 м зі згином у 135° (довжина від по­чатку до згину — 1 м), третій — 3,8 м зі згином 135° (довжина від початку до згину 2,8 м), розриви між відрізками балок 1 м на початку другого і третього відрізків балок і в кінці перешкоди — вертикальні драбини з трьома ступенями; 7 — зруйнована драбина шириною 2 м (висота східців 0,8; 1,2; 1,5 і 1,8 м, відстань між ними 1,2 м, біля високого східця — нахилені сходи довжиною 2,3 м із чотирма східцями); 8 — стінка висотою 1,1 м, шириною 2,6 м і товщиною 0,4 м із двома проломами (нижній розміром 1x0,4 м розташований на рівні землі, верхній розміром 0,5 х 0,6 м на висоті 0,35 м від землі з при­лягаючою до неї площиною 1x2,6 м; 9 — колодязь і сполучний хід (глибина колодязя 1,5 м, пло­ща перетину вгорі 1x1 м; у задній стінці колодязя щілина розміром 1x0,5 м, що сполучає ко­лодязь із перекритим сполучним ходом глибиною 1,5 м, довжиною 8 м з одним згином; відстань від колодязя до траншеї по прямій — 6 м); 10 — траншея глибиною 1,5 м; 11 — бігова доріжка шириною 2 м.

                   

Склав: вчитель з предмету „Захист Вітчизни” ЗШ№8 Рябчук І.Д.